- самостріл
- I ч іст.
arbalest, crossbowII чman with a self-inflicted wound
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
самостріл
Look at other dictionaries:
самостріл — 1 іменник чоловічого роду зброя самостріл 2 іменник чоловічого роду, істота солдат розм … Орфографічний словник української мови
самострільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
самострільський — прикметник … Орфографічний словник української мови
самострільний — а, е. 1) Прикм. до самостріл 1). 2) Який автоматично стріляє. Самострільна гвинтівка … Український тлумачний словник
самостріл — I а, ч. 1) Старовинна зброя – лук із прикладом і спусковим механізмом для метання стріл і каміння. || Дитяча іграшка у вигляді такої зброї. 2) Пристрій особливої будови, за допомогою якого полюють на звірів. II а, ч. Солдат, який навмисне поранив … Український тлумачний словник
самострел — самостр ел, а … Русский орфографический словарь
самострой — самостр ой, я … Русский орфографический словарь
самострок — самостр ок, а … Русский орфографический словарь
самострельный — самостр ельный … Русский орфографический словарь
самостройщик — самостр ойщик, а … Русский орфографический словарь
Древне-русское вооружение — ДРЕВНЕ РУССКОЕ ВООРУЖЕНІЕ. Исторія его восходитъ въ отдаленнѣйшія эпохи. Уже въ X в. встрѣчаются опред. указанія въ повѣствованіяхъ очевидцевъ на существованіе у нашихъ предковъ щитовъ, дротиковъ, копій, топоровъ, мечей и кольчатыхъ доспѣховъ.… … Военная энциклопедия
